Горнусь до тебе Україно,
Як син до матері, горнусь.
За тебе рідна і єдина,
Щодня я Богові молюсь.
Молюсь за тебе, Україно,
І сили свої віддаю,
Щоб відродити із руїни
Наш дух і славу бойову.
Очистимо усі джерела,
Дніпро-Славутич оживе,
І заспіваєм: «Ще не вмерла
Вкраїна наша і не вмре!».

Живи та міцній, Українська державо!
Вмирали у битвах мільйони борців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів.

Українська хата

Традиційне українське житло – хату – порівнюють із сонцем, навколо якого обертається весь світ національних традицій і звичаїв. Її конструкція – справжній солом’яно- глиняний шедевр , що досяг досконалості за багато століть.

Хата - це символ батьківщини; символ тепла і доброти; символ світосприймання; символ людини як духовного і фізичного начал Всесвіту.

Культура жива і неповторна!!!

Українська культура відчула на собі вплив як Заходу , так і Сходу, зумівши при цьому зберегти свою чарівну своєрідність.

.

Це моя країна - Україна!!

Я — маленька українка:

 Щиро рідний край люблю я,

 Палко свій народ шаную,

 Тим пишаюсь неодмінно,

 Що я — донечка Вкраїни.

Син я України-неньки,

 Українцем я зовуся,

 Тою назвою горджуся!

 Тихі зорі, ясні води —

 Моя Україна,

Дзвін шабель, пісні, походи,

 Пісня солов’їна.